#Шевченко_210

   В рамках акції «16 днів проти насильства» в гуртожитку Шосткинського ВПУ для учнів-мешканців провели виховний захід «Чи можуть інтернет та мобільний телефон бути джерелом насилля?» 

    Метою заходу було привернути увагу здобувачів освіти до питання цифрового насилля, до пошуку та виходу із небезпечних ситуацій. 

    Інтернет та мобільні телефони стали частиною нашого повсякденного життя. Вони відкривають широкі можливості для спілкування, доступу до інформації та розваг. Але чи можемо ми розглядати ці технології як джерело насильства? Тому, саме на це складне питання в дискусійній формі шукали відповідь учні-мешканці.

 1. Кібербулінг. Одним із найпоширеніших прикладів цифрового насильства є кібербулінг. Це агресивна поведінка в інтернеті, спрямована на приниження чи залякування інших. Соціальні мережі, месенджери та інші платформи часто стають місцем для такого роду дій.

 Кібербулінг може включати: 

 • ображання чи глузування у коментарях; 

 • поширення неправдивої інформації; 

 • надсилання погроз або образливих повідомлень. Для жертви це може призводити до психологічних травм, депресії та навіть суїцидальних думок.

 2. Сексуальне насильство в мережі. Ще одна небезпека – це онлайн-грумінг (зваблення дітей у мережі) та розповсюдження інтимних зображень без згоди. Злочинці використовують анонімність інтернету, щоб встановити контакт із жертвою, обманути її чи примусити до небезпечних дій.

 3. Технічне переслідування. Завдяки мобільним телефонам та GPS технологіям можливе стеження за людиною без її згоди. Наприклад, токсичні стосунки можуть супроводжуватися контролем через спеціальні додатки або зловживанням доступом до смартфона жертви. 

 4. Фінансове насильство. Інтернет також може бути інструментом фінансового насильства. Шахрайство через фішингові сайти, крадіжка особистих даних та банківської інформації – це сучасна форма експлуатації, яка завдає жертвам значної шкоди. 

 Як протистояти цифровому насильству?

 Попри всі небезпеки, існують ефективні методи боротьби з цифровим насильством: 

 1. Освіта. Підвищення обізнаності серед дітей та дорослих про небезпеки в інтернеті та способи їх уникнення. 

 2. Правова відповідальність. Закони про захист особистих даних та протидію кібербулінгу мають активно застосовуватись. 

 3. Безпечне використання технологій. Використання антивірусів, двофакторної аутентифікації та регулярна перевірка налаштувань конфіденційності. 

 4. Підтримка жертв. Люди, які стали жертвами кібернасильства, потребують допомоги – як психологічної, так і юридичної. 

       Інтернет та мобільні телефони самі по собі не є джерелом насильства, але неправильне або зловмисне їх використання може сприяти насильницьким діям. Тому,  важливо дотримуватися цифрової етики, поширювати знання про безпеку в мережі та активно боротися з проявами цифрового насильства.